Інтернет

План

Вступ.

1.      Історія виникнення Інтернету.

2.      Ключові принципи Інтернету.

3.      Роль інтернету в житті людини.

Висновок.

Список літератури.

Вступ.

Інтернет- найбільша глобальна комп'ютерна мережа, що зв'язує десятки мільйонів абонентів у більш як 150 країнах світу. Щомісяця її поширеність зростає на 7-10%. Інтернет утворює немовби ядро, яке забезпечує, взаємодію інформаційних мереж, що належать різним установам у всьому світі. Якщо раніше вона використовувалася виключно як середовище для передачі файлів і повідомлень електронної пошти, то сьогодні вирішуються більш складні завдання, які підтримують функції мережного пошуку та доступу до розподілених інформаційних ресурсів й електронних архівів. Таким чином, Інтернет можна розглядати як деякий глобальний інформаційний простір.

Мережа Інтернет, що служила спочатку дослідницьким і навчальним групам, стає все популярнішою в ділових колах. Компанії спокушують дешевий глобальний зв'язок і його швидкість, зручність для проведення сумісних робіт, доступні програми, унікальна база даних цієї мережі. Вони розглядають глобальну комп'ютерну мережу як доповнення до своїх власних локальних мереж. Уже кілька років розвиваються і встигли широко ввійти в практику в розвинених країнах технології Інтернет, що є інформаційними технологіями "великої" мережі в корпоративних мережах і навіть у дуже невеликих мережах ПК підприємств малого бізнесу. При низькій вартості послуг (часто це тільки фіксована щомісячна плата за лінії зв'язку або телефон) користувачі можуть дістати доступ до комерційних і некомерційних інформаційних служб США, Канади, Австралії, європейських країн, а тепер уже України та Росії. В архівах вільного доступу мережі Інтернет можна знайти інформацію практично з усіх сфер людської діяльності, починаючи з нових наукових відкриттів до прогнозу погоди на завтра. В Інтернеті можна знайти рекламу багатьох тисяч фірм і розмістити (часто безкоштовно!) свою рекламу. Крім того, Iнтернет надає унікальні можливості дешевого, надійного та конфіденційного глобального зв'язку. Це виявляється дуже зручним для фірм, що мають свої філіали по всьому світу, транснаціональних корпорацій і структур управління. Як правило, використання інфраструктури Iнтернет для міжнародного зв'язку коштує набагато дешевше від прямого комп'ютерного зв'язку через супутниковий канал або телефон.

1.     Історія виникнення Інтернету.

У 1962 році Джозеф Ліклайдер (1915–1990), керівник Агентства передових оборонних дослідницьких проектів США (англ. Defense Advanced Research Projects Agency) висловив ідею Всесвітньої комп'ютерної мережі. У 1969 році Міністерство оборони США започаткувало розробку проекту, котрий мав на меті створення надійної системи передачі інформації на випадок війни. Агентство (англ. DARPA) запропонувало розробити для цього комп'ютерну мережу. Розробка була доручена Каліфорнійському університету Лос-Анджелеса, Стенфордському дослідному центрові, Університету штату Юта та Університету штату Каліфорнія в Санта-Барбарі. Ця мережа була названа ARPANET (англ. Advanced Research Projects Agency Network — Мережа Агентства передових досліджень). У рамках проекту мережа об'єднала названі заклади. Всі роботи фінансувались за рахунок Міністерства оборони. ARPANET почала активно рости й розвиватись; її дедалі ширше почали використовувати вчені із різних галузей науки.

Перший сервер ARPANET було встановлено 1 вересня 1969 року у Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі. Комп'ютер «Honeywell 516» мав 12 кілобайт оперативної пам'яті.

До 1971 року була розроблена перша програма для відправки електронної пошти мережею, котра відразу стала дуже популярною.

У 1973 році до мережі через трансатлантичний кабель були підключені перші іноземні організації з Великобританії та Норвегії — мережа стала міжнародною.

У 1970-х роках мережа загалом використовувалась для пересилки електронної пошти, тоді ж з'явилися перші списки поштових розсилок, групи новин та дошки оголошень. Але в ті часи мережа ще не могла легко взаємодіяти з іншими мережами, котрі були побудовані на інших технічних стандартах. До кінця 1970-х років почали активно розвиватись протоколи передачі даних, що були стандартизовані у 1982–1983 роках.

1 січня 1983 року мережа ARPANET перейшла з протоколу NCP на протокол TCP/IP, який досі успішно використовується для об'єднання мереж. Саме у 1983 році за мережею ARPANET закріпився термін «Інтернет».

У 1984 році була розроблена система доменних назв (англ. Domain Name System, DNS). Тоді ж у мережі ARPANET з'явився серйозний суперник — Національний науковий фонд США (NSF) заснував міжуніверситетську мережу NSFNet (англ. National Science Foundation Network), котра була сформована з дрібніших мереж, включаючи відомі на той час Usenet та Bitnet і мала значно більшу пропускну здатність, аніж ARPANET. До цієї мережі за рік під'єдналось близько 10 тисяч комп'ютерів; звання «Інтернет» почало плавно переходити до NSFNet.

У 1988 році було винайдено протокол Internet Relay Chat (IRC), завдяки якому в Інтернеті стало можливим спілкування в реальному часі (чат).

У 1989 році в Європі, в стінах Європейського центру ядерних досліджень (франц. Conseil Européen pour la Recherche Nucléaire, CERN) народилась концепція тенет. Її запропонував знаменитий британський вчений Тім Бернерс-Лі, він же протягом двох років розробляв протокол HTTP, мову гіпертекстової розмітки HTML та ідентифікатори URI.

У 1990 році мережа ARPANET припинила своє існування, програвши конкуренцію NSFNet. Тоді ж було зафіксовано перше підключення до Інтернету телефонною лінією (так зване «дозво́нювання» англ. Dial-up access).

У 1991 році тенета стали доступні в Інтернеті, а в 1993 році з'явився знаменитий Веб-браузер (англ. web-browser) NCSA Mosaic. Всесвітня павутина ставала дедалі популярнішою.

У 1995 році NSFNet повернулась до ролі дослідницької мережі; маршрутизацією всього трафіку Інтернету тепер займались мережеві провайдери (постачальники послуг), а не суперкомп'ютери Національного наукового фонду.

В тому ж році тенета стали основним постачальником інформації в Інтернеті, обігнавши за обсягом трафіку протокол передачі файлів FTP; було сформовано Консорціум всесвітньої павутини (англ. WWW Consorcium, W3C). Можна сказати, що тенета перетворили Інтернет і створили його сучасний вигляд. З 1996 року Всесвітнє павутиння майже повністю підмінило собою поняття «Інтернет».

Протягом 1990-х років Інтернет об'єднав у собі більшість існуючих на той час мереж (хоча деякі, як, наприклад, Фідонет, залишились відособленими). Завдяки відсутності єдиного керуючого центру, а також завдяки відкритості технічних стандартів Інтернету, що автоматично робило мережі незалежними від бізнесу чи уряду, об'єднання виглядало неймовірно привабливим. До 1997 року в Інтернеті нараховувалось близько 10 мільйонів комп'ютерів і було зареєстровано понад мільйон доменних назв. Інтернет став дуже популярним засобом обміну інформацією.

У 1998 році Папа Римський Іоанн Павло II заснував Міжнародний день інтернету, який щорічно святкується 4 квітня, в Україні з 2001 року «День Інтернету» відмічається щорічно 14 грудня.

У наш час Інтернет став доступним не лише через комп'ютерні мережі, але й через супутники зв'язку, радіосигнали, кабельне телебачення, телефонні лінії, мережі стільникового зв'язку, спеціальні оптико-волоконні лінії і електропроводи. Всесвітня мережа стала невід'ємною часткою життя у розвинутих країнах, та країнах, котрі розвиваються.

У 2000 р. нараховувалося близько 327 млн користувачів, з них тільки в США чисельність перевищувала 100 млн чоловік.

У 2004 р. Інтернет нараховував 700 млн користувачів, і найближчим часом їхня кількість зросте до 1 млрд. Число сайтів, що становило в 1993 р. 26 тис., сьогодні перевищує 5 млн.

5 січня 2011 року кількість інтернет-користувачів у світі сягнула 2 мільярдів.

2.     Ключові принципи Інтернету.

Інтернет складається з багатьох тисяч корпоративних, наукових, урядових та домашніх мереж. Об'єднання різнорідних за архітектурою мереж стало можливо завдяки протоколу IP (англ. Internet Protocol) і принципу маршрутизації пакетів даних. Протокол ІР був спеціально створений агностичним у відношенні до фізичних каналів зв'язку. Тобто будь-яка мережа передачі цифрових даних може передавати інтернет-трафік. На стиках мереж спеціальні маршрутизатори займаються сортуванням та перенаправленням пакетів даних, базуючись на ІР-адресах одержувачів цих пакетів. Протокол ІР утворює єдиний адресний простір у масштабах всього світу, але в кожній окремо взятій мережі може існувати свій власний адресний підпростір. Така організація ІР-адрес дозволяє маршрутизаторам однозначно визначати подальший напрямок для кожного, навіть найменшого, пакету даних. У результаті між різними мережами Інтернету не виникає конфліктів і дані точно і без перешкод передаються від мережі до мережі по всій планеті.

Сам протокол ІР був народжений в дискусіях всередині організації IETF (англ. Internet Engineering Task Force, Task force — група спеціалістів, покликана вирішити певну задачу), назву котрої можна перекласти як «Група для вирішення задач проектування Інтернету». IETF і її робочі групи досі займаються розвитком протоколів Всесвітньої мережі. Вона відкрита для публічної участі та обговорень. Комітети цієї організації публікують т.зв. документи RFC (англ. Request for Comments — запит коментарів). В цих документах даються технічні специфікації і точні пояснення багатьох питань. Деякі документи RFC організація IAB (англ. Internet Architecture Board — Рада з архітектури Інтернету) оголошує Стандартами Інтернету. З 1992 року IETF, IAB та ряд інших організацій утворюють Товариство Інтернету (англ. Internet Society, ISOC) — організаційну основу для різноманітних дослідницьких та консультативних груп, що займаються розвитком Інтернету. На думку багатьох науковців Інтернет це початок нової ери і продуктивно займаються розвитком і удосконаленням міжнародної системи Інтернет.

3.     Роль інтернету в житті людини.

У теперішній час Інтернет - це невід'ємна частина нашого життя. Зараз у ньому працюють більш ніж 300 мільйонів людей.

Інтернет має як позитивні, так і негативні сторони.

Одною з позитивних сторін Інтернету є те, що Інтернет є самою великою бібліотекою у світі. Ти можеш знайти тут реферати і інформацію на будь-які теми, починаючи з погоди і останніх новин і закінчуючи науковими роботами і найважливішими відкриттями. Другою позитивною стороною Інтернету є чат. Я вважаю, що це досить гарний спосіб спілкування, бо ти одночасно можеш спілкуватися з багатьма людьми, знайомитися та дізнаватися багато цікавого. Також я вважаю, що дуже зручною і корисною, особливо для зайнятих і ділових людей, є Інтернет-пошта. Вона дозволяє нам пересилати і отримувати листи з різних кінців світу за лічені секунди, тоді як звичайною поштою це може зайняти тиждень або навіть більше. До того ж вона майже безкоштовна і не потребує багато часу. Ще однією позитивною стороною Інтернету є реклама і магазини. Тут ти можеш знайти будь-яку продукцію, що тебе цікавить, подивитися ціну, магазини, де продається цей товар та іншу інформацію, і за бажанням придбати.

Однією з негативних рис Інтернету є віруси. Ти можеш занести вірус до свого комп'ютера, відкривши повідомлення, яке містить вірус, або просто скачавши текстовий файл. Тому потрібно встановлювати антивірусні системи або просто бути обережним з листами. Іншою негативною стороною Інтернету є віртуальні ігри. Взагалі комп'ютеризація приховує в собі певну небезпеку при неправильному та неграмотному користуванні. Тому існує загроза, що у віртуальній реальності людина може втратити орієнтири в світі, перестати розуміти, що реально, а що ілюзорно. В наш час ще не говориться про це в широкому масштабі, оскільки віртуальна реальність ще не набула такого поширення, однак вченими світу вже проводяться дослідження змін особистості під впливом інформаційних технологій.

Що стосується цензури в Інтернеті, то я вважаю, що вона звичайно потрібна. Зараз можна знайти сайти, де б зберігалася інформація про те, як, наприклад, зробити бомбу з підручних матеріалів або як підняти паніку у натовпі людей та таке інше. Звичайно таку інформацію потрібно знищувати. Теж саме стосується і текстових документів з неформативною лексикою. На жаль на сучасному етапі цензура в Інтернеті не дуже розвинута, і я вважаю, що вона ніколи не буде достатньо розвинута, бо прослідкувати такі документи дуже важко і постійно з'являються нові, але все ж таки мають існувати такі люди і спеціальні служби, які цим займаються.

Для мене Інтернет має теж не маленьке значення. Я нерідко користуюся ним для написання рефератів та повідомлень. Також я дізнаюся про погоду на декілька днів, якщо кудись від'їжджаю. Ще я часто використовую Інтернет-пошту та чати.

Таким чином можна сказати, що Інтернет є важливою і невід'ємною частиною сучасного світу і ми вже не можемо уявити своє життя без нього.

Висновок.

Життя сучасних людей в еру інформаційного суспільства просто не можна уявити без Інтернету. Зараз – це частинка нашого повсякденного життя. Інтернет є досить багатогранним, це одночасно і середовище для спілкування, розваг та навчання. За допомогою Інтернету стало можливим робити покупки та оплачувати послуги. Для багатьох людей – це спосіб заробітку. Проте найбільшою цінністю мережі є сама інформація. Цікавим є те, що вона дуже різноманітна. Великою перевагою Інтернету можна назвати її всеохопність, тобто обєднання і людей, і ресурсів. На сьогодні Інтернет є доступним кожному.

Щодо звязку Інтернету з освітнім процесом, слід сказати, що він є достатньо тісним. Оскільки інформація, яка необхідна людині, що навчається, може міститись не тільки у підручниках, збірниках, журналах, а й у електронному вигляді в мережі. Сьогодні різноманітність навчальних джерел є надзвичайно великою. Також необхідно зазначити можливість дистанційного навчання, що тепер є розпоширеним явищем. Цей процес заощаджує велику кількість часу.

Отже, підводячи підсумки мого есе можна сказати, що таке досягнення людства як мережа Інтернет робить наше життя легшим та зручним. Не дарма її називають мережею мереж.

Список літератури.

http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=39167

http://5ka.at.ua/load/informatika_programuvannja/internet_merezha_internet_referat/23-1-0-702

Реферат на тему:

«Класифікація ТЗН»

Зміст

Вступ

1. Класифікація технічних засобів навчання

2. Технічне оснащення в сучасній школі

2.1 Інтерактивні дошки

2.2 Кабінети гуманітарних дисциплін

2.3 Мультимедіа - засіб навчання нового покоління

3. Організація робочого місця вчителя в сучасній школі

3.1 Загальні вимоги щодо організації робочого місця вчителя

Висновок

Список використаної літератури

 Вступ

У результаті стрімкого зростання науково-технічного прогресу кожні десять років у світі відбувається подвоєння обсягу наукових знань. Даний фактор викликає істотне збільшення кількості інформації, що використовується в сфері навчання, і її ускладнення. Виникає об'єктивна необхідність вдосконалення навчального процесу і підвищення його ефективності і якості. Важлива роль у вирішенні цієї проблеми відводиться засобам навчання. Від рівня їх розвитку та раціональної організації застосування значною мірою залежать ефективність і досягається результат навчання.

Засоби навчання - обов'язковий елемент оснащення освітнього процесу. Поряд з цілями, змістом, формами і методами навчання засоби навчання є одним з головних компонентів дидактичної системи. Головне завдання вчителя полягає в тому, щоб зробити предмет цікавим для дитини, змусити його побачити за формулами і теоремами справжні живі явища природи.

У практику навчального процесу міцно увійшли технічні засоби навчання (ТЗН). Вони являють собою комплекс світлотехнічних і звукових навчальних посібників та апаратури, службовець для активізації процесу навчання, які також називають аудіовізуальними засобами, які забезпечують образне сприйняття досліджуваного матеріалу, його наочну конкретизацію у формі найбільш доступною для сприйняття та запам'ятовування.

Сучасна освіта характерне тим, що вперше за всю історію розвитку педагогіки з'явилося покоління засобів навчання, що функціонують на базі інформаційних і комунікаційних технологій, які створюють передумови для небувалою інтенсифікації освітнього процесу.

Використання сучасних навчальних мультимедійних технологій потребує використання у школах сучасних технічних засобів навчання, які дозволяють: збагатити педагогічний, технологічний інструментарій вчителів; автоматизувати процеси адміністрування, позбавляє від рутинної роботи. Сприяють підвищенню методичної майстерності вчителів-предметників; появі нового електронного педагогічного інструментарію; використання електронних навчальних програм, тестів, вправ.

Реалізація можливостей нових інформаційних технологій багатоаспектна: це негайна зворотний зв'язок; комп'ютерна візуалізація навчальної інформації; архівне зберігання великих обсягів інформації та легкий доступ до неї; автоматизація обчислювальної та інформаційно-пошукової діяльності; інтерактивний діалог; управління відображеними на екрані моделями різних об'єктів, процесів, явищ ; автоматизований контроль; тренінг і т.д.

Сучасне обладнання - це широкий спектр високоефективних технічних засобів навчання. Окрім комп'ютерів, які дають можливість змоделювати багато процесів і тим самим дозволяє на практиці реалізувати знання учнів, це: цифрові проектори - для відображення комп'ютерної інформації та відео; проекційні екрани - різноманітних моделей; оверхед-проектори; слайд-проектори; копі-дошки - для тиражування записаного на дошці; інтерактивні дошки - можливість прямо на дошці змінювати демонстраційні електронні матеріали; документ-камери - настільні відеокамери для демонстрації об'єктів і слайдів за допомогою цифрового проектора; відеоконференціонні системи - для ефективного спілкування на відстані; маркерні та текстильні дошки; проекційні столики і т.д.

Актуальність обраної теми не викликає сумніву, так як технічні засоби навчання нового покоління об'єднуючи в собі всі переваги сучасних мультимедійних технологій, виводять процес навчання на якісно новий рівень.

Метою роботи є вивчення і характеристика сучасних засобів навчання та технічного оснащення класів у сучасній школі.

1. Класифікація технічних засобів навчання

Комплекс технічних засобів, пропонованих для використання в процесі навчання, рік від року стає все складніше і різноманітніше. Від уміння педагога ефективно використовувати ці кошти в чималому ступені залежить кінцевий результат сприйняття учнями нової для них інформації.

Технічні засоби навчання (ТЗН) - сукупність апаратури і технічних пристроїв з дидактичним забезпеченням, що застосовуються в навчально-виховному процесі та самоосвіті з метою його оптимізації, для передачі і зберігання навчальної інформації, контролю за ходом її засвоєння, формування і закріплення знань, навичок, умінь.

У педагогічній літературі найвідоміші діячі в області педагогіки неодноразово намагалися провести класифікацію технічних засобів навчання. Традиційно ТЗН умовно поділяються на такі види:

- Звукотехнічні (магнітофони, радіоприймачі, програвачі, лінгафонне обладнання);

- Світлотехнічні (діапроектори, фільмоскопи, епіпроектори, кодоскопи);

- Звуко-світлотехнічні (кінопроектори, телевізори, відео-магнітофони);

Технічні засоби навчання також можна класифікувати на екранно-звукові (ЕЗЗ) кошти навчальної інформації та апаратуру, за допомогою якої виявляється ця інформація. Екранно-звукові засоби поділяються на:

- Звукові (аудитивні) - грамзапису, магнітні записи навчальних матеріалів, радіопередачі;

- Екранні (візуальні) - «німі» кінофільми, діафільми, серії діапозитивів, транспаранти (плівки з нанесеним на них рис.) Для графопроектора, матеріали для епіпроекціі тощо;

- Власне екранно-звукові (аудіовізуальні) - звукові кінофільми, телепередачі, озвучені діафільми, серії діапозитивів і транспарантів.

До апаратури відносяться кіно-, діа- графопроектори, електропрогравачі, радіоприймачі, шкільні радіовузли, магнітофони, телевізори, відеомагнітофони та відеопрогравачі.

Особливу групу засобів навчання складають лінгафонні пристрої (мовні лабораторії), навчальні пристрої та комп'ютери, а також кошти програмованого навчання.

При вивченні робіт у сфері класифікації технічних засобів навчання можна спостерігати деякі загальні моменти, узагальнивши які, В.В. Петрусинський вивів наступні напрямки в класифікації ТЗН: пасивні, активні та інтерактивні технічні засоби навчання.

1. Пасивні технічні засоби навчання включають в себе інформаційні матеріали, лінійні навчальні програми на фізичному носії (кіноплівці, магнітній стрічці тощо) і технічні засоби надання тієї інформації, яка зашифрована на фізичному носії - це діа - і кінопроектори, магнітофони, відеомагнітофони та ін.

2. Активні технічні засоби навчання являють собою навчальні аудіовізуальні програми і програми ЕОМ розгалуженого типу, а так само ті технічні засоби, які відповідають за їх пред'явлення (можливість надання інформації) зі зворотним зв'язком з учнем.

До групи активних технічних засобів навчання слід віднести тренажери, алгоритми та програми ЕОМ, аудіовізуальну навчальну програму, технічні засоби статичної проекції, куди входять діапроектори, слайдопроектор, кадропроектори, установки поліекранний фільмів, установки стереопроекціі, голограми, великоформатні слайди, мікрофони для відтворення мікрофільмів; звукотехнічне пристрої магнітного запису, до яких відносяться моно-і стереомагнітофон, мікшери, еквалайзери, касетні магнітофони, стерео – і моно- посилювачі, системи світломузики, акустичні системи, лінгафонні класи, системи кодування на магнітній стрічці сигналів управління роботою технічних засобів, диктофони.

3. До інтерактивним технічним засобам навчання відносять навчальні програми, які дають можливість змінювати і формувати в процесі навчання його зміст і володіють адаптивної методикою інформаційної взаємодії з учнями. До інтерактивним технічним засобам навчання ставляться сучасні технічні засоби (автоматизовані системи на базі ЕОМ), які забезпечують в взаємодію навчального комплексу з учнями.

До групи інтерактивних технічних засобів навчання входять автоматизовані навчальні системи (АНС), гнучкі автоматизовані навчальні комплекси, автоматизовані інформаційні системи, діалогові системи мовного спілкування, а також інтерактивні дошки.

ТЗН, об'єднані в певну групу мають чітку спрямованість на конкретне рішення конкретних завдань, завдяки чому з допомогою ТЗН можна поступово відтворити структуру досліджуваного процесу або об'єкта. Крім цього, пасивні технічні засоби навчання дають можливість здобути не тільки візуальної, але так само і звукової інформації. Важливою особливістю пасивних технічних засобів навчання є можливість використання їх педагогом у процесі навчання у тому порядку, якого вимагає конкретний урок. Активні технічні засоби навчання як є наступним етапом еволюції технічних засобів навчання. Завдяки цій групі технічних засобів навчання сам процес навчання стає більш швидким і ефективним. Група активних технічних засобів навчання передбачає опосередковане пред'явлення інформації, при цьому організовує і стимулює індивідуальні та колективні форми навчальної діяльності, а також проводить контроль цієї діяльності, значно прискорює процес отримання і засвоєння знань, підвищує якість навчання.

Враховуючи той факт, що техніка постійно знаходиться в процесі розвитку, а разом з нею постійно удосконалюються і технічні засоби навчання, можна припустити, що в недалекому майбутньому класифікація технічних засобів навчання поповниться вже новою групою вдосконалених технічних засобів навчання.

2. Технічне оснащення в сучасній школі

2.1 Інтерактивні дошки

Дошка в освіті не просто інструмент для демонстрації, а й навчання, вона породила спеціальну систему комунікації, прямий і зворотній зв'язок - один вчитель може працювати з декількома учнями.

Дошка це особливе - пізнавальне - вікно в світ. Але з часом він став звичний і повинен був перетворюватися, як і всякий інструмент. У ХХ столітті з'явилися технології, у яких учитель залишався за кадром, ставав прихованої фігурою, методистом, який організовував подачу матеріалу. Учень доходив до всього сам.

Значно підвищилася інтенсивність навчання. Сучасна молодь освоює все нові форми спілкування, використовуючи новітні технології. Приходячи в аудиторії, вона - за замовчуванням - вимагає і нових інструментів освіти. Це означає, що вікно у світ пізнання має придбати нові функції.

Досягнення нових технологій - інтерактивна дошка, збагатившись своїми розширеннями, стала відповідати на запит більш активної взаємодії.

Інтерактивна дошка - це сенсорний екран, приєднаний до комп'ютера, зображення з якого передає на дошку проектор. Досить тільки доторкнутися до поверхні дошки, щоб почати роботу на комп'ютері.

Спеціальне програмне забезпечення для інтерактивних дошок дозволяє працювати з текстами та об'єктами, аудіо-і відеоматеріалами, Інтернет-ресурсами, робити записи від руки прямо поверх відкритих документів і зберігати інформацію. Дошка надає унікальні можливості для роботи і творчості і приголомшливо легка в управлінні.

Інтерактивний екран ввібрав в себе всі функції комп'ютера, будучи практично його модифікацією, продовженням. Він має потужний пам'ять і гнучку зворотний зв'язок, м'яко відгукується системою, в якій людина може працювати звичайним чином - як ручкою в зошиті. Учень може вдаватися і до тактильної комунікації, створенням зображення рукою, а може використовувати і дистанційне керування - залежно від цілей і задач, що розв'язуються.

Інтерактивна дошка стала особливою середовищем, з якої вчитель може отримати дуже багато освітніх можливостей, будувати з її допомогою урок, реалізуючи необхідну тактику. Крім того, важливо щоб зберігався рівень креативності - щоб учень активно брав участь у роботі - всім цим вимогам відповідає інтерактивна дошка. Учитель, керуючи дошкою, може втілювати навчальний матеріал як деякі (заздалегідь підготовлені) ідеї, які учні в процесі зворотного зв'язку можуть модифікувати і виконувати у властивій їм формі. Освітній процес стає більш гнучким.

Критерієм успішності учня стає не стовідсотково правильну відповідь, який оцінює вчитель, а міра участі у зворотному зв'язку, яку необхідно оцінити самому учневі. Крім цього, інтерактивна дошка має певні переваги:

-         запам'ятовує, як і будь-який комп'ютер, акти взаємодії (зберігає зворотний зв'язок) і може їх відтворити;

-         дозволяє спостерігати процес і аналізувати накопичений матеріал;

-         дозволяє виявляти проміжні результати, які важливі для розуміння особливостей динаміки змін, точок вибору і впливів, які для них були значимі;

-         дозволяє демонструвати результати, які одержують самим учнем або, наприклад, батькам, які в цьому випадку стають активними помічниками вчителя (спеціалісту) і своїм дітям у вирішенні корекційних завдань.

Інтерактивна дошка - це ідеальне рішення для навчального класу. Різні розміри дозволяють підібрати рішення і для невеликого класу, і для просторої аудиторії. Завдяки зручності використання і великому набору можливостей, інтерактивні дошки займуть гідне місце скрізь, де необхідна демонстрація візуального матеріалу та тісна інтерактивна взаємодія з аудиторією.

У нашій країні цей інструмент навчання і групової роботи тільки почав одержувати широке поширення, у той час як за кордоном вже накопичено чималий досвід застосування інтерактивних дошок, який показує, що найбільший ефект дає їх застосування в початковій школі, для залучення учнів в активну роботу. Школярам - і молодшим, і старшим - просто подобається працювати з інтерактивною дошкою, вчитися стає цікаво і захоплююче.

Наприклад, програмно-технічний комплекс ACTIVboard («Активний екран»), що складається з інтерактивної дошки та ВО «АКТІВстудіо» вважається кращим рішенням у своєму класі. Це унікальна інтерактивна система подання інформації. Входить до складу комплексу інтерактивна дошка з діагоналлю 1,88 м під'єднується до комп'ютера і до проектора і може фіксуватися на стіні або встановлюватися на стійці з коліщатками для пересування всередині приміщення. У результаті інформацію, яка надходить від VGA-порту комп'ютера через проектор на дошку, можуть бачити всі учасники заходу.

Однак у назві системи не випадково присутнє слово «активний»: кожному надається можливість не тільки дивитися, але і працювати з «Активним екраном» в інтерактивному режимі! За допомогою спеціального олівця (без з'єднувального проводу), що заміняє мишу, можна повністю управляти комп'ютером. «Клацнувши» олівцем на відповідному екранному елементі, не складе ніяких труднощів запустити будь-який додаток, переглянути вміст CD-ROM, Web-вузла, зберегти потрібну інформацію у вигляді файлів на жорсткому диску ПК і вивести її на інтерактивну дошку. Олівцем також робляться написи, а спеціальні символи та відеоефекти допомагають звернути увагу присутніх на найбільш важливі і значні блоки інформації, що показується на дошці.

Втім, зовсім не обов'язково робити записи безпосередньо під час лекції. Передбачена можливість підготовки матеріалів заздалегідь, для цього, дуже зручно використовувати спеціальний «АКТІВпланшет», який легко підключається до комп'ютера.

Комплекс обладнаний інфрачервоним портом. Він дозволяє за допомогою особливого пристрою «АКТІВпанель» і олівця працювати з інтерактивною дошкою, перебуваючи на будь-якій відстані від неї, переміщаючись по аудиторії.

Взаємодія між користувачем і «Активним екраном» здійснюється за допомогою програмної складової комплексу, пакету «АКТІВстудіо», що володіє вражаючим набором функцій і надзвичайно простим і зрозумілим інтерфейсом. Ось лише деякі з них.

Можна підготувати файли презентації, а потім, під час виступу, викликати їх, «перегортати» в будь-якому порядку, а при необхідності і редагувати. Передбачено також висновок вибраних сторінок на друк. Після закінчення конференції або навчальної лекції всі файли виступу автоматично зберігаються на жорсткому диску комп'ютера і можуть бути роздруковані, скопійовані на дискету, надіслані електронною поштою, опубліковані на Web-вузлі і т. д.

Модуль «АКТІВтест» і пульти ДУ дозволяють в кінці виступу доповідача провести швидкий опитування всіх присутніх по щойно розглянутій темі. Результат відразу ж буде підрахований і наочно представлений на інтерактивній дошці у вигляді діаграми або таблиці. Це дає можливість проаналізувати, як засвоюється матеріал курсу учнями.

Модуль «Розпізнавання від руки написаного тексту» дозволяє будь-який напис, зроблений на інтерактивній дошці олівцем від руки, трансформувати в текстовий блок.

2.2 Кабінети гуманітарних дисциплін

У кабінетах гуманітарних дисциплін в сучасній школі необхідний хоча б один мультимедійний комп'ютер, а також проектор, екран, оверхед-проектор, слайд-проектор, відеоплеєр, телевізор і музичний центр. А також комплекти відеофільмів, аудіокасет та програмного забезпечення, портрети великих письменників, істориків, композиторів, дошки маркерну і крейдяну з комплектом інструментів для роботи біля дошки, слайд-альбоми, прозорі ілюстрації, текстильні дошки для класного інформаційного стенду і виставки робіт учнів.

Крім того, необхідно мати:

- В кабінеті історії - карти і таблиці;

- В кабінеті мистецтва - гіпси, слайд-альбоми, мольберти настільні, фарби, крейда, мольберти, пензлики, пластилін, витратні матеріали, а до комп'ютера під'єднується графічний планшет;

- В кабінеті іноземної мови - лінгвістичні мозаїки і палітри, магнітні плакати, таблиці, багатофункціональні конструктори для рольових ігор, граматичні таблиці, а якщо в класі є можливість розмістити кілька комп'ютерів, то можна організувати лінгвістичну лабораторію.

- В кабінеті музики - музичні клавіатури з міді-інтерфейсом, народні інструменти, піаніно та інші музичні інструменти;

Кабінети можуть бути оснащені і демонстраційним матеріалом, наприклад, магнітні плакати та ігри.

2.3 Мультимедіа - засіб навчання нового покоління

Сучасна освіта вимагає зміни підходів до навчання. Перш за все, слід домогтися максимальної активізації і візуалізації навчання. Цьому сприяє застосування різних технічних засобів, що дозволяють скоротити час викладення потрібної інформації і сучасні технології в освіті, що полегшують подачу матеріалу.

Сьогодні найбільш значні зміни відбуваються в інформаційній області. Традиційні технічні засоби навчання орієнтовані на пасивний, споглядальний характер засвоєння інформації. У зв'язку з цим, основою системи засобів навчання в сучасній школі мають стати мультимедійні засоби навчання нового покоління, що поєднують у собі всі переваги сучасних комп'ютерних технологій, виводять процес навчання на якісно новий рівень, відповідають тому способом сприйняття інформації, яким відрізняється нове покоління школярів, яке виросло на ТБ, комп'ютерах і мобільних телефонах і в якого набагато вище потреба в темпераментної візуальної інформації і зорової стимуляції, і максимально використовують переваги сучасних інформаційних, комунікаційних та освітніх технологій.

Застосування мультимедіа в сфері освіти сьогодні йде вже досить успішно і має такі напрямки: відеоенциклопедії; інтерактивні путівники; тренажери; електронні лекторії; персональні інтелектуальні-ні гіди по різних наукових дисциплін; системи самотестування знань учня; моделювання ситуації до рівня повного занурення - (для вивчення іноземної мови) і т.д.

При використанні мультимедіа з'являються нові навчальні методики, нова педагогіка, новий інструментарій. Медіаосвіта, інтегроване в навчальні предмети збагачує навчальний процес новими формами, методами і прийомами роботи, що дозволяють активізувати пізнавальну діяльність учнів. Об'єкти медіаосвіти, інтегрованого в шкільні дисципліни це:

-         навчальна інформація з тієї чи іншої дисципліни;

-         інформація, передана по різним комунікативним каналам;

-         технічні засоби створення, перетворення, накопичення, передачі та використання інформації.

Працюючи над мультимедіа проектами, учні отримують досвід використання сучасних технічних засобів, з одного боку, з іншого боку - набувають навички індивідуальної та колективної роботи.

Наочних матеріалів і навчальних ресурсів з будь-якого предмета і з будь-якої теми в даний час можна знайти безліч.

Так, при читанні лекцій доцільне використання проектора, що дозволяє відобразити все, що відбувається на екрані комп'ютера на великому екрані. Таким чином, викладачі можуть читати лекції без малювання крейдою на дошці і помітно прискорити подачу матеріалу. Також викладачі можуть використовувати заздалегідь підготовлені в текстовому процесорі Microsoft Word документи, схеми і малюнки.

Крім того, кожна дисципліна має свою специфіку і відповідно для неї можна рекомендувати найбільш доцільне програмне забезпечення. Наприклад, викладачі природничих дисциплін можуть застосовувати програму Math Cad для складних математичних обчислень (включаючи символьні), для моделювання лабораторних процесів використовувати програми LabView, Стратум. Замість калькуляторів можна використовувати табличні процесори Microsoft Excel.

Іноземні мови можуть викладатися з використанням програм-перекладачів, навчальних програм швидкого читання, допомагають запам'ятовувати слова.

Соціологія може застосовувати комп'ютерні методи обробки анкет.

Будь-яка дисципліна передбачає проведення контролю. Для цього можна використовувати автоматизоване тестування з використанням універсальних програм, наприклад SunRav Test Office.

Таким чином, практично кожна дисципліна може використовувати нові мультимедійні технології, методи і прийоми для підвищення рівня знань, прискорення і поліпшення подачі матеріалу, активізації навчання в сучасній школі.

3. Організація робочого місця вчителя в сучасній школі

3.1 Загальні вимоги щодо організації робочого місця вчителя

Відповідно до вимог ГОСТ 22046-89 меблі для організації робочого місця вчителя повинна включати: стіл з місцем для апаратури графопроектора і комп'ютера, тумбу для принтера, стілець, класну дошку.

Сучасна школа висуває до оснащення робочого місця вчителя нові вимоги. Це автоматизоване робоче місце вчителя, яке окрім телевізора і комп'ютера, має включати в себе проектор і екран-принтер, сканер, мультимедійний і слайд-проектор, оверхед-проектор, відеоплеєр, цифровий фотоапарат, цифрову відеокамеру та веб-камеру, і інтерактивну дошку, яка без підключення до комп'ютера - класична магнітна маркерна дошка або безбліковий проекційний екран. АРМ вчителя природничих дисциплін може бути доповнений цифровим мікроскопом, кишеньковим комп'ютером та набором датчиків цифровий природничо лабораторії.

Все це дозволяє готувати матеріал до уроку для демонстрації на екрані і для роздруківки роздаткового матеріалу, запрошувати до комп'ютера дітей під час уроку і давати їм індивідуальне завдання, надавати учням можливість провести своє мультимедіа виступ, виводити потрібну інформацію (в тому числі і з Інтернету) на екран.

Важлива частина обладнання робочого місця вчителя - пульт управління технічними засобами навчання, на який виведено включення діапроектора для демонстрації слайдів і діапозитивів, проектора для демонстрації діафільмів (ЛЕТІ), магнітофона, кінопроекційного апарату, телевізорів, відеомагнітофона, управління освітленням кабінету і включення підсвітки демонстраційного столу, а також електронні годинники хвилинного відліку часу, наявність яких дозволяє раціонально спланувати час уроку і витримати запланований графік.

Кабінет може бути оснащений телевізорами кольорового зображення з розміром екрана 61 см по діагоналі і розміщений так, щоб з будь-якого учнівського місця забезпечувалося найкраще сприйняття зображення з екрану.

Висновок

На закінчення необхідно сказати про те, що засоби навчання, що використовуються в школах, одне з головних і обов'язкових умов якісної освіти. Для ефективної роботи в сучасних освітніх закладах доцільно встановлювати не окремі комп'ютери або технічні засоби, а цілі комплекси (кабінети), до складу яких входить комплект технічних засобів та обладнання, відповідне програмне забезпечення, призначені для використання вчителем і яке утворюють автоматизоване робоче місце вчителя. Це дозволить здійснювати більш ефективний процес навчання і контролю з боку вчителя. Такі комплекси повинні бути зі спеціалізованими меблями і відповідати чинним стандартам, нормам і правилам.

Таким чином, сучасними засобами навчання у школі є:

- Комп'ютерні та предметні комплекси (у т.ч. робочі місця викладача та учня);

- Навчальна техніка в номенклатурі (принтер, сканер, проектор тощо), що розширює спектр і ефективність застосування комп'ютерної техніки;

- Програмно-методичні комплекси (комп'ютерні навчальні програми) з кожної навчальної дисципліни;

- Мережеве та телекомунікаційне обладнання;

- Спеціалізована меблі для навчальних кабінетів;

- Екранно-звукові засоби навчання, в т.ч. останнє досягнення нових технологій - інтерактивна дошка;

- Лабораторне обладнання;

- Навчальні прилади та інструменти та ін

Підвищення якості освіти передбачає і використанням нових активних методів навчання, таких наприклад, як мультимедіа. Широке застосування в школах нових технологій і використання сучасних технічних засобів навчання здатне різко підвищити ефективність навчання для всіх форм організації навчального процесу.

 Список використаної літератури

1. Дьомін І.С. Використання інформаційних технологій у навчально-дослідницької діяльності / І.С. Дьомін / / Шкільні технології. - 2001.

2. Коджаспірова Г.М. Технічні засоби навчання та методика використання. Навчальний посібник / Г.М. Коджаспірова, К. В. Петров. - М.: Академія, 2001.

3. Комарова Н.І. Технічні та аудіовізуальні засоби навчання / Н.І. Комарова. - М.: МДПУ, 2004.

4. Купріянов М. Дидактичний інструментарій нових освітніх технологій / М. Купріянов / / Вища освіта в Росії. - 2001.

5. Новосельцева О.М. Можливості застосування сучасних засобів мультимедіа в освітньому процесі / О.М. Новосельцева / / Педагогічна наука і освіта в Росії і за кордоном. - Таганрог: ГОУ НВО ПУ, 2006.

6. Носкова Т.М. Аудіовізуальні технології в освіті / Т.М. Носкова. - СПб.: СПбГУКіТ, 2004.

7. Троян Г.М. Універсальні інформаційні та телекомунікаційні технології в дистанційній освіті. Навчальний посібник / Г.М. Троян. - М.: РІЦ «Альфа» МГОПУ ім. М. А. Шолохова, 2002.

8.Туманов Р.В. Використання комп'ютерних технологій та телекомунікаційних систем у навчальному процесі: проблеми і перспективи / Р.В. Туманов. - Петрозаводськ: ПГУ, 2005.

Персональний комп'ютер як засіб навчання

Вступ

Значної ефективності можна досягти, використовуючи персональний комп’ютер для контролю якості засвоєння знань, оскільки традиційний контроль за характером своєї організації здебільшого не забезпечує потрібної оперативності, достовірності та об’єктивності оцінки якості засвоєння навчального матеріалу.

Створення педагогічних програмних розробок та їх подальша практична реалізація надасть навчальному процесу завершеного характеру. Очевидною є можливість комплексного застосування персональних комп’ютерів як засобу навчання, контролю та обліку отриманих результатів. Засоби навчання відіграють в педагогічній діяльності ту ж роль, що і знаряддя праці в будь-якому виробничому процесі. Від рівня їх розвитку і раціональної організації застосування в значній мірі залежить ефективність та кінцевий результат навчання. Широке проникнення в навчальну роботу сучасних технічних засобів навчання і електронних обчислювальних машин є характерним фактором розвитку освіти. Технічне оснащення навчального процесу - це об’єктивна необхідність, яка обумовлена ходом суспільно-історичного розвитку. Сучасні технічні засоби навчання не є найважливішою необхідністю, яка покликана допомогти школі загалом вирішити всі поставлені перед нею завдання, але вони можуть внести суттєвий вклад у вдосконалення навчально-виховного процесу .

Впровадження персональних комп’ютерів в навчання стало необхідністю, оскільки вони сприяють розвитку, індивідуальній неповторності особистості. Навчання за допомогою персональних комп’ютерів - це принципово новий тип навчального процесу, який вимагає нових форм і методів навчальної діяльності. Їх використання змінює функції вчителя: він повинен заздалегідь визначити шляхи та розробити алгоритми оптимального керівництва всім навчальним процесом й окремим заняттям. Істотною дидактичною особливістю навчання з допомогою персональних комп’ютерів є встановлення безпосередніх діалогу між тим, хто навчається, і машиною або діалогічного трикутника: школяр-комп’ютер-вчитель. Такі діалоги допомагають виявити і зрозуміти труднощі, які виникають у процесі вивчення предмета при самостійному розв’язанні завдань, а вчителеві - спостерігати та контролювати якість навчання. Проте техніка не може замінити вчителя, не може керувати пізнавальною діяльністю того, хто навчається, у взаємно опосередкованому процесі викладання-навчання. Але технічний пристрій, будучи засобом навчання в руках педагога, може виконувати ряд його функцій з передачі навчальної інформації або контролю засвоєння. Час, який звільнився, педагог витрачає на здійснення таких функцій педагогічної діяльності, які не під силу електроніці.

1. Як засіб навчання комп’ютер має такі дидактичні можливості:

- формування науковості навчання;

- інтенсифікація процесу навчання;

- здійснення активних методів навчання;

- сприяння мотиваційному аспекту навчання;

- здійснення систематичного та об’єктивного контролю знань і вмінь;

- звільнення вчителя від чорнової роботи.

На сучасному етапі комп’ютеризації дидактичні можливості використання обчислювальної техніки пов’язують із підвищенням інтенсифікації процесу навчання, але для цього потрібно мати навчальні програми, які б відповідали високим педагогічним вимогам. Одним із ефективних засобів використання комп’ютера в навчанні є його можливість керувати навчальним процесом тих, хто навчається. Він може забезпечити індивідуальне навчання, самостійну роботу, допомогти учневі у разі необхідності при розв’язуванні різноманітних задач. Школяр при спілкуванні з ПК відіграє роль дослідника, тому можливості комп’ютера для реалізації проблемного навчання дуже великі.

Використання персонального комп’ютера у навчальному процесі дещо змінює функції вчителя, оскільки здійснюється їх перерозподіл між педагогом і ПК. При цьому машині передаються лише ті функції, з якими вона може справитися ефективніше, ніж вчитель. Програмна і технічна система ПК допомагають автору навчальної програми компонувати інформацію, планувати її зміни, видавати креслення, таблиці, графіки на екран дисплея. Подання інформації може здійснюватися в будь-якому часовому режимі, а наявність дидактичних засобів з виділенням інформації (наочність, підкреслювання, штрихування, кольорове зображення і т.п.) значно підвищує реалізацію інформаційної функції ПК. Особливої уваги при цьому заслуговує структурування матеріалу, який при навчанні краще сприймається з екрана дисплея.

Значною перевагою ПК у порівнянні з іншими технічними засобами навчання є можливість індивідуального навчання. Досвід використання обчислювальної техніки свідчить про те, що індивідуалізацію процесу навчання можна здійснювати за послідовністю понять, що вивчаються; рівнем науковості матеріалу; засвоєння, складності і кількості 

2. Урок хімії

Інформаційна технологія відкриває для учнів можливість краще усвідомити характер самого об'єкта, активно підключитися до процесу його пізнання, самостійно змінюючи як він параметри, і умови функціонування. У зв'язку з цим, інформаційна технологія як може надати позитивний вплив розуміння школярами будівлі та сутності функціонування об'єкта, але, що важливіше, і їх розумовий розвиток. Використання інформаційної технології дозволяє оперативно і це об'єктивно виявляти рівень освоєння матеріалу учнями, що відчутно у процесі навчання.

Питанням використання обчислювальної техніки щодо навчання хімії присвячені численні праці методистів-хіміків: И.Л.Дрижун, А.Ю.Жегин, Э.Г.Злотников, Н.Е.Кузнецова, М.С.Пак, Т.А.Сергеева, M.Bilek, B.Brestenska, A.Burewicz, H.Gulinska, J.Holy, J.Hurek, F.Kappenberg, K.Kolar, I.Moore, K.Nowak, R.Piosik, A.Suchan, A.Sztejnberg та інші. Ними розглянуто застосування електронної техніки упорядкування контрольних робіт, моделювання хімічних процесів і явищ, комп'ютеризації хімічного експерименту, вирішення завдань і проведення кількісних розрахунків, розробки учнями алгоритмів і програм дій з урахуванням комп'ютерів, здійснення самоконтролю і стандартизованого контролю за навчанням.

Традиційний шлях навчального пізнання полягає, відповідно до поняттям діалектичній логіки, у переході від явища до сутності, від приватного до спільного, від простого до складного тощо. Таке “покрокове” навчання дозволяє учневі вийти з простого описи конкретних явищ, кількість яких може бути обмеженим, до формування понять, узагальнень, систематизації, класифікації, та був і до виявлення сутності різних порядків. Новий шлях пізнання вирізняється великим інформаційним потоком, насиченістю конкретикою (тобто. фактами), дозволяє швидше проходити етапи систематизації і класифікації, підбивати фактологию під поняття і переходити до виявленню різноманітних сутностей. Проте швидкість таких переходів і осмислення фактів, їх систематизація і класифікація обмежені природними можливостями людину і задоволена слабко вивчені. У зв'язку з цим, співвідношення і інформаційного потоків навчальної інформації може бути точно визначено. Сюди і проблема орієнтації які у потоці інформації, наданої комп'ютером.

Через війну використання навчальних ПКС відбувається індивідуалізація процесу навчання. Кожен учень засвоює матеріал за своїм планом, тобто. відповідно до своїми індивідуальними здібностями сприйняття. Таке навчання вже 1-2 уроку (заняття) учні перебуватимуть різних стадіях (рівнях) вивчення нового матеріалу. Це спричинить різке до того що, що вчитель зможе продовжувати навчання школярів по традиційної класно-урочної системи. Основне завдання що така навчання у тому, щоб учні перебували в одній стадії перед вивченням нового матеріалу і навіть весь відведений час до роботи вони мали зайнято. Очевидно, це можна досягнути при поєднанні різних технології навчання, причому навчальні ПКС повинні містити кілька рівнів складності. І тут учень, який швидко засвоює запропоновану їй інформацію, може переглянути складніші розділи цієї теми, і навіть попрацювати над закріпленням досліджуваного матеріалу. Слабкий ж учень на цей момент засвоїть той мінімальний обсяг інформації, яке необхідне вивчення наступного матеріалу. За такого підходу вирішення проблеми викладача з'являється можливість реалізувати диференційовано, і навіть разноуровневое навчання у умовах традиційного шкільного викладання.

“Машинне” й людську мислення істотно різняться. Якщо машина “мислить” лише у двоичной системі, то мислення людини значно багатостороннє, ширше й багатшими. Як використовувати комп'ютер, щоб розвинути у учнів людський підхід до мисленню, а чи не прищепити йому якийсь жорсткий алгоритм мисленнєвої діяльності?

Процес впровадження інформаційної технології навчання школярів досить складний і вимагає фундаментального осмислення. Застосовуючи комп'ютер у шкільництві, треба пильнувати те, щоб учень не перетворився на автомат, хто вміє й працювати лише з запропонованому йому кимось (у разі програмістом) алгоритму. Аби вирішити цієї проблеми необхідно поруч із інформаційними методами навчання застосувати і традиційні. Використовуючи різні технології навчання, можна привчити учнів до найрізноманітніших способам сприйняття матеріалу: читання сторінок підручника, пояснення вчителя, отримання інформації з екрана монітора й ін. З іншого боку, навчальні та контролюючі програми мають надавати користувачеві можливість побудови свою власну алгоритму дій, а чи не нав'язувати йому готовий, створений програмістом. Завдяки побудові власного алгоритму дій учень починає систематизувати і застосовувати наявні в нього знання до реальних умовам, що особливо важливо задля їх осмислення.

Працюючи з моделюющими ПКС, користувач може створювати різні об'єкти, котрі за деяким параметрами можуть виходити за межі реальності, ставити такі умови перебігу процесів, які у світі здійснити неможливо. З'являється небезпека те, що учні через свою недосвідченості не зможуть відрізнити віртуальний світ від реальної. Віртуальні образи можуть зіграти й позитивну дидактичну роль. Інформаційна технологія дозволить учням усвідомити модельні об'єкти, умови для їхньої існування, поліпшуючи, в такий спосіб, розуміння досліджуваного матеріалу і що особливо важливо, їх розумовий розвиток.

3.Урок з образотворчого мистецтва.

Діапазон використання комп'ютера в навчально-виховному процесі дуже високий: про тестування учнів, урахування їхніх особистих якостей до гри. Комп'ютер може бути як об'єктом вивчення, і засобом навчання, тобто. можливі два виду напрями комп'ютеризації навчання: вивчення інформатики, і також наявність його використання щодо різних предметів. У цьому комп'ютер є потужною засобом підвищення ефективності навчання. Ще ніколи вчителя не отримували настільки могутнього засобу навчання.

Комп'ютер значно розширив можливості пред'явлення навчальної інформації. Застосування кольору, графіки, звуку, сучасних засобів відеотехніки дозволяє моделювати різні ситуації та среды.

Комп'ютер дозволяє посилити мотивацію учня. Часом не тільки новизна роботи з комп'ютером, що сама собі сприяє підвищення інтересу до навчання, а й можливі сть регулювати пред'явлення навчальних завдань із ступеня труднощі, заохочення виважених рішень позитивно б'є по мотивації.

З іншого боку, комп'ютер дозволяє цілком усунути одне з найважливіших причин негативного ставлення до навчання – неуспіх, обумовлений нерозумінням, значними прогалинами знання. Працюючи за комп'ютером, учень має можливість довести вирішення завдання остаточно, спираючись на необхідну допомогу. Однією з джерелом мотивації є цікавість. Можливості комп'ютера тут невичерпні, і дуже важливо, щоб ця цікавість стала превалюючим чинником, щоб він не заступала навчальні мети.

Комп'ютер дозволяє істотно змінити способи управління навчальної діяльністю, занурюючи які у певну ігрову ситуацію, дає можливість учням запросити певну форму полмощи, викладаючи навчальний матеріал з ілюстраціями, графіками тощо.

Значно розширюються типи завдань, із якими учні працюють: моделювання, складання алгоритму, програмування тощо.

Комп'ютер дозволяє якісно змінити контролю над діяльністю учнів, забезпечуючи у своїй гнучкість управління навчальним процессом. Комп'ютер дозволяє перевірити всі відповіді, тоді як у часто не лише фіксує помилку, але досить вдало визначає її характер, що допомагає вчасно усунути причину, що зумовлюють її появу. Учні охочіше відповідають комп'ютера і якщо комп'ютер ставить їм двійку, то прагнуть якомога швидше її виправити. Вчителю непотрібно закликати учнів порядок і увазі. Учень знає, що коли відвернеться, то ми не встигне вирішити приклад чи записати слово, т.к. на екрані через 10-15 з з'явиться таке завдання.

Комп'ютер сприяє формування в учнів рефлексії своєї діяльності, дозволяє учням наочно уявити результат своїх дій.

Застосування комп'ютерна техніка робить урок привабливою і престижною по-справжньому сучасним, відбувається індивідуалізація навчання, контроль і підбиття підсумків проходять котрі об'єктивно й своєчасно.

Розвиток пізнавальних інтересів, формування інтересів, потреб особистості школяра здійснюється різними засобами, зокрема і коштами образотворчі мистецтва.

Успіх тут то, можливо забезпечений буде лише тоді, коли учень поруч із самостійної образотворчої діяльністю підготовлений для сприйняттю картин, малюнків, скульптур, творів архітектури та декоративно-прикладного мистецтва.

Учитель початковій школи зобов'язаний навчити дітей вчитися, зберегти й розвинути пізнавальну потреба учнів, забезпечити пізнавальні кошти, необхідних засвоєння основ наук. Тому з головних цілей – розвивати пізнавальні процеси.

Пізнавальна діяльність розвиває пізнавальні процеси, логічне мислення, увагу, пам'ять, мова, уяву, підтримує інтерес до навчання. Всі ці процеси взаємопов'язані.

Активізувати увагу учня, зацікавити в правильному створенні зображення допомагає вчителю використання спеціальних програм ЕОМ по образотворчого мистецтва.

Уміння грамотно організовувати на уроці, створити умови для невимушеності та в усіх учнів дозволяє вчителю використовувати додаткових можливостей (наприклад, застосування ЕОМ) у розвиток художніх здібностей кожної дитини. Така була занять у більш короткий час нагадати і закріпити ті образотворчі прийоми, які відомі дітей із дошкільного віку, повніше забезпечити оволодіння знову показаними учителем.

Развиваюче значення ЕОМ у розвиток здібностей молодшого школяра дуже велике. Застосування комп'ютерів на уроці ИЗО створює емоційний настрій, це, своєю чергою, позитивно б'є по розвитку художньої творчості. Вивчаючи жанри живопису, і ознайомлюючи дітей із назвою тієї чи іншої технічного прийому, з новими художнім матеріалом, терміном використовується комп'ютер. Це призводить великий інтерес в дітей віком до досліджуваному терміну чи поняттю, підвищує увага фахівців і до того ж час є повторенням відомих раніше назв матеріалів і інструментів, термінів, використовуваних художником.

Особливо важливим є застосування комп'ютерів після тривалого пояснення нового матеріалу чи багаторазового повторення способу зображення, щоб лише зняти в дитини втома. Для цього він можна використовувати ігрові програми, де, наприклад, дітям пропонується розкласти у певному послідовності репродукції картин із зображенням різних пір року, розкласти їх за жанрам, об'єднати предмети декоративно-прикладного мистецтва у групи з видам чи скласти візерунок із окремих різних запропонованих елементів.

Включення ігрових предметів можна використовувати й у закріплення вивченого матеріалу, узагальнення при показі основних прийомів роботи.

Використання різної форми і прийомів роботи з уроці образотворчого мистецтва дозволяє дитині активно входитимуть у творчий процес, розвивати уяву і фантазію, допомагає бачити нове його прийняти рішення у тому чи іншого техніці, збагачувати початковий задум, і результати образотворчої діяльності набуває велику промовистість. Органічно включення до хід заняття комп'ютерів, окремі прийоми роботи у різної техніці створюють необхідні умови у розвиток в дітей віком творчі здібності під час уроків образотворчого мистецтва.

4. Урок з математики.

В початкових класах при вивченні математики зараз вчителі почали широко використовувати компютерні технології. Порівняно з минулим у наш час користуватися комп'ютером стало набагато простіше, для них характерний «дружній» інтерфейс програмного забезпечення із простим меню й легко виконуваними інструкціями, представлення інформації за допомогою чітких графічних зображень і звукових ефектів. Щоб змусити комп'ютер робити те, що ви хочете, тепер зовсім необов'язково володіти програмуванням. Нас усюди оточує нова техніка, і для сучасних дітей комп'ютер сьогодні страшний не більш, ніж стереосистема. Безумовно, є основи, які повинні знати діти, що користуються комп'ютером з огляду на формування цілісної картини світу і розуміння інформаційних процесів, що проходять у суспільстві, комп'ютерних мережах, у середині комп'ютера. Вени повинні навчитися зберігати файли, знати клавіатуру, знать правила роботи з дисками тощо. Для розробки нового високоякісного програмного забезпечення навчального призначення необхідне тісне співробітництво кваліфікованих фахівців із програмного забезпечення, дизайнерів, психологів і досвідчених педагогів початкових класів. Саме для молодших школярів варто вимагати створення найкращого, дидактично продуманого й мотивованого програмного забезпечення. У процесі вивчення математики відбувається інтелектуальне зростання школяра, яке виявляється у розвитку й збагаченні різних сторін його мислення, мови, умінь навчально-пізнавальної діяльності. Молодші школярі оволодівають великою кількістю понять міжпредметного характеру, зокрема: множини, числа, слова тощо. Тому підвищення науково-теоретичного рівня початкового навчання прямо залежить від здійснення інтеграції у навчальному процесі. Варто підкреслити, у майбутніх експериментах не слід робити наголос на введення різних технічних «новинок», що перетворюють початкову школу у відкритий ринок для нових технологій. Педагогіка початкової школи покликана нині критично підходити до мінливої дійсності, що оточує дітей у високо технолізованому світі. Водночас варто об'єктивно вивчати й порівнювати як негативні впливи, так і позитивні дидактичні можливості нових технологій, щоб виробити орієнтовану на майбутнє методику й практику побудови навчальних занять у початковій школі. На уроках математики можна показати приклади застосування табличного процесора MS Excel, програми для створення презентацій Microsoft Power Point. Використовуючи їх на уроці окремо або разом, можна значною мірою підвищити ефективність навчально-виховного процесу.
Програму для створення презентацій Microsoft Power Point можна застосовувати в будь-якому класі на уроці будь-якого типу, але найефективніше її використовувати на таких уроках: на уроках вивчення нового матеріалу у вигляді комп'ютерного діафільму з використанням елементів анімації; на уроках узагальнення і систематизації знань з теми - у вигляді шаблону «навчальний посібник» презентації з майстра автозмісту або йому подібного, де розглядаються всі поняття, формули, співвідношення з теми, наведено матеріал з історії розвитку даного поняття, міститься яскравий ілюстративний матеріал - діаграми, схеми, ілюстрації, аудіо- та відеофайли, матеріали для контролю та самоконтролю знань. Систематичне використання комп'ютерних презентацій на уроках особливо корисне за умови повної відсутності у школі будь-якої наочності з математики. На сьогодні розроблено значну кількість програмних засобів, що дозволяють розв'язувати за допомогою комп'ютера досить широке коло математичних задач різних рівнів складності. Це такі програми як DERIVE, EUREKA, GRAN1, Maple, MathCad, Mathematika, MathLab, Maxima, Numeri, Reduce, Statgraph тощо. Причому одні з цих програм розраховані на фахівців досить високої кваліфікації в галузі математики, інші - на учнів молодших та середніх навчальних закладів, які лише почали вивчати шкільний курс математики. Використання подібних програм дає можливість учневі розв'язувати окремі задачі, не знаючи відповідного аналітичного апарату, методів і формул, правил перетворення виразів тощо. Разом з тим, завдяки можливостям графічного супроводу комп'ютерного розв'язування задачі, учень чітко і легко розв'язуватиме досить складні задачі, впевнено володітиме відповідною системою понять і правил. Використання подібних програм дає можливість у багатьох випадках зробити розв'язування задач настільки ж доступним, як і просте розглядання малюнків чи графічних зображень. Відповідні програми перетворюють окремі розділи і методи математики в «математику для всіх», що робить їх доступними, зрозумілими, легкими і зручними для використання, а той, хто розв'язує задачу, стає користувачем математичних методів, можливо не володіючи їхньою будовою і обґрунтуванням, аналогічно до того, як він використовує інші комп'ютерні програми (текстові, графічні, музичні редактори, електронні таблиці, бази даних, операційні оболонки, експертні системи), не знаючи, як і за якими принципами вони побудовані, якими мовами програмування описані, які теоретичні положення покладено в їхню основу. З іншого боку, такий підхід до вивчення математики дає наочні уявлення про поняття, що вивчаються, розвиває образне мислення, просторову уяву, дозволяє досить глибоко проникнути в сутність досліджуваного явища, неформально розв'язувати задачу. При цьому на передній план виступає з'ясування проблеми, постановка задачі, розробка відповідної математичної моделі, матеріальна інтерпретація отриманих за допомогою комп'ютера результатів. Усі технічні операції щодо опрацювання побудованої математичної моделі, реалізації методу відшукання розв'язку, оформлення та подання результатів опрацювання вхідної інформації покладаються на комп'ютер.
Важко переоцінити ефективність використання програм зазначеного типу і в разі поглибленого вивчення математики. Можливість провести необхідний чисельний експеримент, швидко виконати потрібні обчислення чи графічні побудови, перевірити ту чи іншу гіпотезу, випробувати той чи інший метод розв'язування задачі, вміти проаналізувати та пояснити результати, отримані за допомогою комп'ютера, з'ясувати межі можливостей застосування комп'ютера чи обраного методу розв'язування задачі має надзвичайне значення у вивченні математики.
Звичайно, не можна все зводити до навчання за допомогою комп'ютера, - і кількість годин, проведених за екраном, не можуть служити критеріями якості навчання, як це намагаються представити в деяких приватних школах. Але безсумнівно одне: комп'ютер - відмінний помічник для організації індивідуального навчання. Адже як тільки педагог перестає бачити в учневі просто посудину, яку потрібно наповнити знаннями й уміннями, йому доводиться шукати індивідуальний підхід до кожного, підлаштуватися під його інтереси, темп засвоєння матеріалу, особливості психіки
Наприклад, у деяких школах кожен учень може вибрати для себе не просто курс, що його цікавить, але навіть окремі предмети. Комп'ютер же, як відомо, виконує ту програму, щодо нього закладена, і надає величезний вибір тем для вивчення. Методи подання інформації в комп'ютерах містять у собі не просто текст, але й картинки, відео, звукові фрагменти, що дозволяє задіяти практично всі органи почуттів, використовувані для сприйняття інформації, водночас відбувається її дублювання по різних каналах сприйняття, що різко підвищує швидкість та якість засвоєння матеріалу.

Комп'ютерний підручник не можна вже порівнювати із книжкою, як це було всього кілька років назад - зараз багато навчальних програм неможливо відрізнити від ігор, і для того щоб перемогти в такій грі, знадобляться знання, які дитині важко прийняти як необхідні йому саме зараз - адже всім нам властиво відкладати «на потім» рішення багатьох проблем. А такий елемент сучасних комп'ютерних документів, як гіпертекстове посилання дозволяє у разі необхідності звернутися в будь-яке місце документа за додатковою інформацією, і в той же час при повторному вивченні не перевантажує вихідний текст документа. Зрозуміло, що заняття з математики, орієнтовані на використання засобів навчання згаданих типів, мають проходити у відповідно оснащеному досить досконалими технічними і програмними засобами класі. У таких класах мають вивчатися всі навчальні предмети без винятку, а не лише основи інформатики та обчислювальної техніки. Це зі свого боку сприятиме розширенню і поглибленню міжпредметних зв'язків, інтеграції окремих навчальних предметів, їх взаємопроникненню і взаємодії, що, зрештою, дасть можливість оволодівати елементами нових інформаційних технологій при вивченні різних навчальних дисциплін.